Серія книг «Невідома Україна»

Перегляд виставки

 
1486796 кс 
1486797 мист 
1498032 аб 
1486798 аб
271.2-788(477)
В 39

Вечерський, Віктор Васильович. Українські монастирі / В. Вечерський. - Київ: Наш час, 2008. - 400 с. - (Невідома Україна).

Книжка присвячена українським монастирям як прадавнім центрам духовності, культури, освіти нашого народу, а також як видатним архітектурним ансамблях, з якими пов'язана історія України та окремих її регіонів. Розповідається про основні правила заснування, будівництва та устрою християнських монастирів, про їх благодійницьку та культурну працю, про руйнування монастирських ансамблів за часів тоталітарного режиму у XX ст., про їх сьогоднішнє відродження. Більша частина обсягу книжки присвячена розповіді про основні, найвідоміші й найстародавніші монастирі всіх регіонів України і всіх конфесій — Києво-Печерську, Почаївську та Святогірську лаври, вірменський монастир Сурб-хач у Криму, католицький Домініканський монастир у Львові інші монастирі Львова, Києва, Луцька, Чернігова, Лубен, Переяслава, Путивля, Полтави, Новгорода — Сіверського. У цих розповідях особливий акцент робиться на тих історичних діячах та історичних подіях, які пов'язані з тими чи іншими монастирями.


 
1486917 кс 
1486919 куц 
1486918 аб
94(477)"19"(092)
В 42

Відейко, Михайло Юрійович. Наукова спадщина Олега Ольжича / М. Ю. Відейко, С. І. Кот. - Київ: Наш час, 2008. - 239 с. - (Невідома Україна).

Олега Кандибу (Ольжича) по праву вважають символом цілого покоління української молоді, яке у ХХ ст. щиро та беззастережно присвятило себе українській ідеї та боротьбі за відновлення незалежної України. Його творчий шлях, життя і діяльність були спрямовані на віддане та свідоме служіння своєму народові. Науковці у Європі знали його як археолога – доктора Кандибу. Хтось захоплювався поезіями Олега Ольжича, а товариші по боротьбі за вільну Україну звертались до нього по-іншому: «Ідеаліст», «Доктор».
У цій книзі йдеться переважно про наукову спадщину непересічної людини, ученого-археолога Олега Кандиби.


 
1487161 кс 
1487162 чз 
1487164 куц 
1487163 аб
902(477.41) 
В 42

Відейко, Михайло Юрійович. Шляхами трипільського світу / М. Ю. Відейко. - Київ: Наш час, 2007. - 296 с. - (Невідома Україна).

Що таке трипільська культура, трипільська цивілізація? Звідки походять її творці та як вони виглядали? Якими були їхні житла й поселення? Чи мали вони письменність? Якою мовою спілкувались? Чи існувала трипільська держава? Чому саме трипільська культура привертає нині увагу не лише науковців, а й політиків, митців, бізнесменів? Яке відношення вона має до сучасної України? Де можна побачити трипільські старожитності й у яких книжках про них можна прочитати? Чи відомо вам, що плавити метал на території України почали понад 6000 років тому? Відповіді на ці та багато інших запитань пропонує книга «Шляхами трипільського світу», який є частиною невідомої України, історія котрої прихована в імлі тисячоліть. Це історія нашого краю тих часів, коли між Карпатами та Дніпром існувала квітуча культура – складова найрозвиненішої у Старій Європі цивілізації.


 
1487063 кс 
1487064 чз 
1487067 куц 
1487065 край 
1487066 аб 
1574395 аб
94(477)"01/03"
Г 55

Глушко, Юрій Володимирович. Омріяна країна дітей Одина / Ю. В. Глушко. - Київ : Наш час, 2008. - 208 с. - (Невідома Україна).

Коротка історія заселення теренів України готами 2-4 ст. н.е., коли формувався ранній слов’янський етнос. Згідно з давніми джерелами, на території сучасної України, у районі Дніпропетровської та Запорізької областей остготи побудували свою столицю Данпарстат (біля сучасного поселення Башмачка), на території Криму остготи створили своє королівство, яке включало такі фортеці, як Мангуп, Чуфут-Кале, Бакла. Черняхівська культура стала археологічним відображенням імперії Германаріха. У її матеріалах сполучаються готські витоки вельбарської культури, місцеве раннєслов’янське населення зарубинецької культури, а також нащадки кочових імперій скіфів і сарматів. За 200 років готської історії вони перетворюють свою державу в римську провінцію, готи зіграють ключову роль в історії пізньої Римської імперії. Готи розчинились в місцевому скіфо-сарматському населенні, що пізніше дасть поштовх формуванню культури ранніх слов’ян.


 
1540691 кс 
1540692 куц
94:271.2-722.51](477)"16"(092)
Г 70

Горовий, Анатолій Васильович. Забутий митрополит Сильвестр Косов / А. Горовий. - Київ: Наш час, 2015. - 159 с. : іл. - (Невідома Україна).

XVII століття сповнене суперечностей, зрад і звитяг. Запорізька Січ раз у раз, виходячи з берегів усталеної Речі Посполитої, нуртувала. Боротьба козацтва за свої привілеї часто-густо межувала зі сваволею і залишала поза межею своїх інтересів український люд. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний зробив відчайдушну спробу перетворити свавільників-козаків на рушійну силу українства, опору православ'я. Задля цієї мети дбав не лише про об'єднання різних верств народу, а й про належну освіту та розвиток культури. По смерті Сагайдачного цю ідею перейняв знаний митрополит Петро Могила. А соратником став його учень, а потому і спадкоємець митрополичої кафедри Сильвестр Косов - патріот, який надихав Богдана Хмельницького вести війну не за чергові козацькі привілеї, а за державність, намагався протистояти Переяславським трактатам і втраті Київською митрополією своїх прав. Ця обставина і спричинила замовчування цієї непересічної постаті впродовж багатьох століть. Та нині прийшов час "збирати каміння" і повернути ім'я славного сина українського та білоруського народів Сильвестра Косова.


 
1486762 кс 
1486763 чз 
1486765 куц 
1567016 куц 
1486764 аб
94(477)"11/12"
Є 57

Єльников, Михайло Васильович. Золотоординські часи на українських землях / М. В. Єльников. - Київ: Наш час, 2008. - 192 с. : іл. - (Невідома Україна). 

Підґрунтя української народності було закладено в давньоруські часи. Однак і в XIV ст. український етнос ще не був повністю сформований та зазнавав впливу з боку південних сусідів (золотоординської держави). Ці контакти, що мали місце і пізніше, сприяли появі певних традицій в житті обох сторін. Саме тому на сучасному етапі створення концепції української нації є широке і повне вивчення аспектів історичного розвитку території України у XIII-XV ст. Це дозволить більш об’єктивно і науково обґрунтовано поєднати «генезисний» період становлення українства (доба Київської Русі) з власне українською історією пізнього середньовіччя (козацька доба).


 
1486741 кс
1486742 куц 
1487428 рк 
1567013 куц 
1498074 аб
271.2-788(477-25)"16/17"
К 12

Кагамлик, Світлана Романівна. Світло духовності і культури. З історії Києво-Печерської лаври XVII-XVIII ст. / С. Р. Кагамлик. - Київ: Наш час, 2008. - 327 с.: іл. - (Невідома Україна). 

Києво-Печерська лавра… Що ми вкладаємо у це поняття? Найбільша українська святиня, пам’ятка давньої архітектури і мистецтва, колиска української старовини. Але у чому святість Київської Лаври, її висока духовність, велич культурних здобутків, які впродовж віків були символом і славою українців – на ці питання далеко не кожен знайде відповідь. Більшість переконана, що найбільший розквіт Печерського монастиря і його вплив на суспільство припадає саме на часи Київської Русі. Проте не усім відомо, що саме період XVII–XVIII ст. склав «золотий вік» в історії Лаври, коли вона досягла свого найбільшого духовного авторитету і найвищого злету культурно-просвітницької діяльності. У цьому й унікальність Києво-Печерської лаври XVII–XVIII ст. – силами її церковної еліти, передусім із вихованців Києво-Могилянської академії, які пройшли лаврську чернечу школу, у ній творився особливий внутрішній світ, силу і глибину впливів якого на тогочасне суспільство важко переоцінити. Саме завдяки їм з чудотворних Печерських гір лилося світло духовності і ширилися ідейні й культурні впливи на всі народи Православного Світу.


 
1477828 кс 
1477830 куц 
1477829 аб
52(477.411)
К 14

Казанцева, Лілія Вікторівна. Київське вікно у Всесвіт: (Історія Київської астрономічної обсерваторії в контексті історії розвитку національної та світової науки). Присвячується пам'яті О.К. Осипова, який тривалий час був хранителем цієї історії / Л. В. Казанцева, В. С. Кислюк. - Київ: Інформаційно-аналітична агенція "Наш час", 2007. - 197 с. : іл. - (Невідома Україна).

У книзі на основі численних публікацій, інтернет-видань та архівних матеріалів досліджується у хронологічному порядку історія розвитку астрономії у Києві від архаїчних часів до сьогодення. Книга містить розповідь про астрономічні уявлення наших пращурів, зафіксовані в археологічних знахідках (архаїчна астрономія) та свідченнями літописців (літописна астрономія). Звертається увага на єретичність астрономії середніх віків, пожвавлення інтересу до астрономії в епоху Відродження, зародження телескопічної астрономії та виникнення перших астрономічних обсерваторій у Європі та на території теперішньої України. 


 
1486852 кс 
1486853 чз 
1486855 куц 
1486854 аб 
1498088 аб
94:355](477)"1659/1765"
К 67

Корнієнко, Олег Миколайович. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр.: пам'яті краєзнавця Г.Т. Петрова (1936-1997) / О. Корнієнко. - Київ: Наш час, 2008. - 488 с. - (Невідома Україна).

Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворені на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765).


 
1505178 кс
061.251(477)
К 82

Крижановська, Оксана Олегівна. Таємні організації: масонський рух в Україні / О. Крижановська. - Київ: Наш час, 2009. - 200 с. - (Невідома Україна).

Автор висвітлює сутність, форми та основні результати масонського руху в Україні від заснування у середині XVIII ст. перших його лож до сьогодення. У виданні також йдеться про орден вільних каменярів, його виникнення й історію у країнах Західної та Східної Європи, Російській імперії та США, на тлі якої показано діяльність вітчизняних масонських майстерень. Такий підхід до висвітлення проблеми зумовлений тим, що масонство – явище універсальне; у ньому загальне (світове) переважає над окремим (місцевим). Вільні муляри України були якнайтісніше пов’язані з польськими і російськими «братами» та їхньою діяльністю, підтримували орденські й особисті стосунки із західноєвропейськими ложами, передусім – французькими, німецькими та англійськими. 


 
1487156 кс 
1487157 куц
94:341.485](477)"1932/1933"
К 90

Кульчицький, Станіслав Владиславович. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення / С. Кульчицький. - Київ: Наш час, 2007. - 424 с. - (Невідома Україна).

Фундаментальна праця історика Станіслава Кульчицького досліджує Голодомор не як наслідок неврожаю, а як цілеспрямовану каральну акцію сталінського режиму. Книга розкриває механізми терору голодом та пояснює складний шлях українського й світового суспільства до усвідомлення штучного масового знищення українців як геноциду.
На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 pp. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори».


 
1492160 мист
72(477)
Л 61

Липа, Катерина Анатоліївна. Величне тло для подвигів. Архітектура у літературі та фольклорі XVI-XVIII ст. / К. Липа. - Київ: Наш час, 2009. - 199 с. - (Невідома Україна).

У наш перенасичений різноманітною інформацією час важко зіставляти відомості, імена і твори однієї доби, що належать до різних царин історії культури. Однак і колись, і нині архітектура та література були і є продуктом однієї епохи, що у різний спосіб віддзеркалювали її дух та історичну сутність. Тож цілком природним буде нагадати читачеві про таку історичну цілісність. Саме цьому і присвячено книгу. На розповіді про пам’ятки архітектури (переважно оборонної) надихнули літературні або фольклорні твори, які стосуються подій, що відбувалися під стінами твердинь. У народних піснях, думах і віршах згадуються якщо не власне фортифікаційні споруди, то визначні люди, що їх боронили чи штурмували. Кожний розділ книги присвячено одному літературному твору і, відповідно, згаданим у ньому пам’яткам фортифікаційного мистецтва, серед яких як загальновідомі фортеці Кам’янця-Подільського, Хотина, Острога, Почаєва чи Білгорода-Дністровського, так і маловідомі широкому читацькому загалові оборонні споруди Сатанова, Жванця, Кременця, Теребовлі та інших міст.


 
1487149 кс 
1487151 куц 
1487152 край 
1487150 аб
94(477)"09/16"
Л 61

Липа, Катерина Анатоліївна. Під захистом мурів (З історії української фортифікації X-XVII ст.) / К. Липа. - Київ: Наш час, 2007. - 184 с. - (Невідома Україна).

Що таке оборонна архітектура? Відповісти на це питання не так легко, як може здатись на перший погляд. Адже оборонна архітектура – це не просто потужні мури, високі вежі та мальовничі замки. Це – дзеркало життя мільйонів людей протягом століть. У цьому дзеркалі відбились політичні інтриги, технологічні новинки, побутові звички, та, звичайно ж, героїчні діяння тогочасних мешканців фортець та замків. Фортифікаційні споруди – це кам’яний літопис, який розповість чимало захоплюючих історій тому, хто забажає його прочитати. У всіх країнах Європи пошуки ідеального способу оборони, що зробив би укріплення неприступним, велися своїми шляхами протягом століть. Таким чином складалися своєрідні місцеві школи оборонної архітектури, що жваво обмінювались досвідом. Не стояли осторонь цих пошуків і наші предки. Про те, як розвивалось фортифікаційне мистецтво на теренах сучасної України, хто і як захищав та атакував твердині, що за люди були замовниками й мешканцями фортець і замків, ви дізнаєтеся з цієї книги.


 
1505176 кс 
1510959 куц 
1567012 куц 
1510958 аб
94(477)(092)
С 28

Сегеда, Сергій Петрович. Гетьманські могили / С. П. Сегеда. - Київ: Наш час, 2010. - 440 с. : іл. - (Невідома Україна). 

«Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили?» – із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки». Справді – де? Чи збереглося місце останнього спочинку славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного? Які таємниці криються довкола поховання Богдана Хмельницького – очільника Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 років? Як сталося, що гетьман Петро Дорошенко був похований у далекому Підмосков’ї? Де упокоївся Іван Мазепа і чи збереглася його могила? Чому життєвий шлях останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського завершився на похмурих Соловках? Це далеко не повний перелік запитань, відповіді на які читач знайде на сторінках цієї книги. Оповіді про місцезнаходження та долю поховань визначних державних, військових і культурних діячів ведуться на тлі бурхливих подій української історії. 


 
1522979 кс
1522981 куц
1522980 аб
39(477)
С 28

Сегеда, Сергій Петрович. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України / С. П. Сегеда. - Київ: Наш час, 2012. - 431 с. - (Невідома Україна).

Коли на теренах сучасної України з'явилися перші люди? Який зовнішній вигляд мали мисливці на мамонтів? Чи був однорідним етнічний склад мезолітичних племен України? Де розташовувалася "прабатьківщина" індоєвропейців? Чи були творці трипільської культури автохтонами на сучасних українських історичних землях? Хто вони, кіммерійці, скіфи та сармати? Які фізичні риси були притаманні стародавнім слов'янам і людності "Руської землі"? Де слід шукати найдавніші антропологічні витоки сучасних українців? Як було реконструйовано зовнішність Нестора Літописця, Ярослава Мудрого, Івана Сірка й інших визначних постатей української історії? Відповіді на перелічені й інші запитання пропонує ця книга, де узагальнено дані з антропології історичних українських земель від найдавніших часів до сьогодення.


 
1488814 кс 
1488815 мист 
1488817 куц 
1488816 аб
7.03(477)
С 34

Сидор-Гібелінда, Олег. Українці на Венеційській бієнале: сто років присутності / Олег Сидор-Гібелінда. - Київ: Наш час, 2008. - 303 с. - (Невідома Україна).

Автор висвітлює історію найвідомішого у світі фестивалю мистецтв — Венеційської бієнале, у дзеркалі якої, в свою чергу, відбилася складна та суперечлива історія образотворчого мистецтва ХХ століття. З самого початку її існування українські митці були її найактивнішими учасниками — як на рівні приватної участі (Рєпін, Мурашко, Архипенко), так і в складі окремих угруповань (бойчукісти), і лише останні кілька років — у контексті національного представництва, часто викликаючи суперечки та захоплення. Історія її власного мистецтва відбувалася у діалектичному протистоянні-притягувані з мистецтвом модернізму. Книга — про взаємодію Україну й Заходу, про місце її талантів у світі та сприйняття їх світом, про парадокси визнання та прекрасну марнотність актуального. А також — про феномен виставки сучасного мистецтва як своєрідного свята, карнавалу геніїв і “голих королів”. Серія “Невідома Україна”.


 
1487158 кс 
1487160 куц 
1487159 аб
94(477)
С 79

Степанчук, Вадим Миколайович. Льодовики, мамонти та первісні люди: Україна мільйон років тому / В. Степанчук. - Київ: Наш час, 2007. - 192 с. - (Невідома Україна).

Близько мільйона років тому на теренах сучасної України з’явилися істоти, озброєні кам’яними знаряддями. Розпочався відлік перших тисячоліть нижнього та середнього палеоліту — епохи, яка завершилася лише близько 30 тисяч років тому з поширенням Homo sapiens і його культури. Мільйон років присутності давньої людини на теренах України — період великий навіть у геологічному сенсі. За цей час неодноразово змінювався клімат і ландшафти, мінявся рослинний та тваринний світ, наступали та відступали льодовики, несталими були навіть обриси морів, та й людність, що населяла територію України в різні періоди відрізнялася одна від одної навіть за фізичною будовою. Що ж наразі відомо про перебіг подій у ці віддалені часи, про повсякденне життя наших пращурів і про них самих: як вони виглядали, де жили, на яких тварин полювали, якими знаряддями користувалися, як ховали своїх небіжчиків? Саме про це йдеться в цій книжці, а також про відкриття і відкривачів, про наукові дискусії і загадки, які ще чекають своєї відповіді. Ось одна з них: чому і за яких обставин щезли неандертальці, чи збереглася в наших жилах хоча б частка їхньої крові?


 
1505626 кс 
1567015 куц
821.161.2'06.09
Ц 14

Цалик, Станіслав Миколайович. Таємниці письменницьких шухляд. Детективна історія української літератури / С. М. Цалик, П. Селігей. - Київ: Наш час, 2010. - 352 с.: фот. - (Невідома Україна).

Події цієї документальної книжки розгортаються навколо київського будинку письменників Роліт. Саме тут мешкали або гостювали такі яскраві постаті української літератури ХХ ст., як П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, Ю.Яновський, І.Кочерга, Остап Вишня, О.Корнійчук, У.Самчук, О.Кундзіч, О.Гончар та інші.
Герої книжки постають живими людьми зі своїми радощами та печалями, творчими злетами та падіннями, кумедними епізодами та життєвими драмами. Таємна співпраця з НКВД, вимушене фальшування автобіографій, труднощі професійної реалізації, плагіат як трамплін для кар’єри, знищення конкурентів за допомогою «адмінресурсу», гонорари й заборонені книжки, квартирне питання та взаємини з рідними — усе це реалії літературного повсякдення в країні здійсненої антиутопії. Розвідки спираються на маловідомі факти, виявлені в численних архівах чи записані з усних спогадів.
Автори будують розповідь як захопливий детектив, розглядають різні версії, намагаючись разом із читачем проникнути в закулісні таємниці радянського літпроцесу. 


 
1505177 кс
94(477)"16/18"(092)
Ч-96 

Чухліб, Тарас Васильович. Козацьке коріння Миколи Гоголя / Т. Чухліб. - Київ: Наш час, 2009. - 271 с. - (Невідома Україна).

Автор простежує український родовід Миколи Гоголя. У книзі висвітлено біографії наказного гетьмана Євстафія Гоголя, полкового писаря Миргородського полку Опанаса Гоголя та українського письменника Василя Гоголя-Яновського, а також життєписи інших родичів Миколи Гоголя — козацьких старшин Лизогубів, Забіл, Танських, Трощинських та Косяровських. Крім того, у виданні розкрито маловідомі факти і події з життя видатного митця слова у Санкт-Петербурзі та Москві, досліджено історію козацького містечка Сорочинці, хутора Яновщина (Василівка) і села Диканька поблизу Миргорода. Автор наголошує на особливостях культурного середовища, в якому виховувався і творив геній, а також захопленні Миколи Васильовича українською історією, збиранням народних пісень, переказів та анекдотів. 


 
1488807 кс 
1488808 чз 
1488810 кс 
1567017 куц 
1488809 аб
94(477)"1654/1710"
Ч 96

Чухліб, Тарас Васильович. Шлях до Полтави: Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Т.В. Чухліб. - Київ: Наш час, 2008. - 263 с.: фот., іл. - (Невідома Україна).

На основі вітчизняних і зарубіжних історіографічних здобутків, новознайдених документів і матеріалів автор висвітлює складні відносини між Українським гетьманатом і Московським царством в останні десятиліття XVII — на початку XVIII ст., тобто в добу правління Івана Мазепи. 


 
49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека