Сiчень  2026 року
 
Видання високого рейтингу
 

Романтизм є одним із найбільш загадкових і невичерпних за своєю сутністю явищ в історії культури. Феномен романтизму досліджувався в різних гуманітарних галузях у філософських, історичних, соціальних та естетичних аспектах. У музиці ученими романтизм окреслено рамками між останньою чвертю XVIII – ХІХ ст. – періодом, коли найповніше розкрилася його естетична й художня сутність, - до 20-х років ХХ ст. – кінцем епохи романтизму.

Епоха Романтизму не втрачає актуальності для сучасного українського музикознавства. Цей важливий в українській культурі період, упродовж якого сформувалася й еволюціонувала національна музична класика, досі є малодослідженим. Монографія Олени Лігус присвячена феномену українського романтизму як національного різновиду європейського романтичного стилю, який особливо яскраво проявився у фортепіанній музиці ХІХ – початку ХХ ст. У своїй роботі авторка досліджує динаміку українського романтизму на прикладі фортепіанних жанрів, які розглядаються у порівнянні з відповідними жанровими зразками європейських романтиків.

Ознайомитися з виданням можна у відділі документів з питань мистецтва.

В Аліси Сніжної слабке серце. Для її друзів це таємниця, тому вона уникає зайвих хвилювань і зустрічається з хлопцем, до якого не має сильних почуттів. Так легше боротися за майбутнє й не здаватися всім байдужою та холодною. А ще так легше збрехати собі й не закохатися в найкращого друга свого молодшого брата — хлопця із зухвалою усмішкою та нахабними чорнильними очима, які здатні розтопити лід і знищити будь-який захист.

Українська нація є самобутньою та незалежною, а наші звичаї та традиції передавалися з покоління в покоління і належали саме нашим пращурам – українцям. На сьогоднішній день зацікавленість культурою наших предків зросла в рази. Велике зацікавлення викликає культурне життя українців. Однак його становлення неможливе без урегулювання норм етикету. Людина традиційної культури користувалася готовим, апробованим впродовж століть набором найбільш раціональних стереотипів спілкування. Засвоюючи правила етикету, вона приєднувалася до мудрих традицій народного мистецтва спілкування. У навчальному посібнику Ольги Мазуркевич та Валентини Дячук «Звичаєві норми етикету в традиційній культурі українців» автори розкривають сутність та основні форми звичаєвих норм етикету у традиційній культурі українців. Крім того, ними зроблено порівняльний аналіз між етикетом та схожими термінами такими, як традиція, ритуал, звичай, мораль, що дає можливість виокремити саме поняття етикету в українській культурі.

Проблема дискримінації євреїв у Радянському Союзі – тема досить відома. Правда, більша частина напрацювань стосується сталінської кампанії антисемітизму другої половини 1940-х – початку 1950-х рр. Книга  американського історика і архівіста  Михайла Міцеля «У пошуках цапа-відбувайла: фобії пізнього сталінізму в Україні (1944–1953)». розповідає про ксенофобську атмосферу останнього десятиліття сталінського режиму (антисемітські інциденти 1943–1945 рр., еміграція та міграція, переслідування представників творчої інтелігенції, уявлення про євреїв у масовій свідомості та міфології, «справа лікарів» тощо). Перед нами - документальна спадщина деградованого суспільства, втілення імперської, сталінсько-путінської мрії про єдиний народ.